Майкл Р. Дракмен: Як попередні п'ять років вплинули на демократію в Україні

Майкл Дракмен
Фото: Костянтин Чернічкін

У період після президентських виборів 2019 року міжнародні партнери України мають привід замислитися над найновішими сторінками політичного розвитку України з моменту подій Євромайдану, внаслідок яких 22 лютого 2014 року президента Віктора Януковича було позбавлено влади.
Оскільки президент Петро Порошенко отримав негативну оцінку переважної більшості українських виборців на користь політичного аутсайдера, кампанія якого  була спрямована на активну критику чинної влади, значна кількість громадян все ще намагається усвідомити, чого ж вдалося досягти з моменту революції. Хоча напередодні виборів понад 70 відсотків українських виборців вважали, що країна рухається в неправильному напрямку, однак, існують значні відмінності в оцінці громадянами цього питання на місцевому рівні. Щоб побачити демократичний прогрес в Україні з 2014 року, краще дистанціюватися від Києва та політичних процесів у центрі та зазирнути до сотень міст і селищ, які переживають найбільшу в історії країни трансформацію з часу здобуття незалежності.
Якщо подивитись на останні п’ять років з точки зору регіонів України, можна виділити п'ять ключових напрямків реформ, які забезпечують основу для подальших кроків наступної адміністрації щодо процесів реформування. До них належать, насамперед, ряд законів з питань децентралізації, які надають українським муніципалітетам такий високий рівень повноважень щодо прийняття рішень і відповідальності за них, якого вони ще ніколи не мали. Сюди відноситься закон про фінансову децентралізацію 2015 року, який надає більші повноваження українським містам та селищам щодо оподаткування та витрат, у тому числі можливість використовувати кошти від акцизних зборів на алкоголь та пальне у своїх громадах. Дослідження Міжнародного республіканського інституту за останні кілька років засвідчили щорічне зростання рівня схвалення інституту місцевих рад та міських голів, а також — рейтингу більшості міських рад та голів у 24 найбільших містах України. Це є відображенням здатності цих мерів та міських рад ефективно використовувати ці нові ресурси для ремонту місцевих доріг, відновлення початкових шкіл, забезпечення вуличного освітлення та створення більш безпечного й чистого громадського простору для своїх мешканців.
До інших реформ, причетних до змін у регіонах України, належить створення приватних житлових асоціацій, відомих під українською абревіатурою ОСББ, які дозволили мешканцям багатоквартирних будинків самоорганізуватися, обирати власне керівництво та розпоряджатися власними бюджетами для утримання свого нерухомого майна. Ця реформа набула особливого значення та викликала інтерес у східних регіонах України, де існують великі центри, мешканці яких проживають у багатоквартирних будинках.
Ще однією помітною і відчутною реформою, з якою вже добре ознайомилися українці, стала всеосяжна реформа поліції України, в ході якої корумпована «міліція» радянської епохи перетворилася на сучасну патрульну поліцію, зокрема, завдяки підтримці урядів Сполучених Штатів Америки та Канади. Вона стала однією з перших рішучих спроб подолати дрібну корупцію, яка робить нестерпним життя пересічних громадян.
Нарешті, одна з новітніх ініціатив у сфері реформування в Україні — реформа охорони здоров'я — має потенціал значного позитивного впливу на ефективність витрат, пов'язаних з охороною здоров'я, шляхом прив'язування витрат на медичне обслуговування до пацієнта, а не до медичних закладів та завдяки ліквідації монополії на фармацевтичні закупівлі. У країні продовжується процес впровадження інституту сімейних лікарів як первинної ланки медичного обслуговування, причому більше 60 відсотків тих, хто підписав контракти, заявляють, що задоволені якістю наданих послуг, згідно з опитуванням, проведеним у жовтні 2018 року Міжнародним республіканським інститутом.
Разом цей ряд ініціатив щодо реформування викликає глибокі зміни у розумінні громадянами належного врядування та їхньої ролі у місцевих процесах демократії участі. Якщо буде спроба відкату від цих здобутків після наступних парламентських виборів, тоді зміцнення цих реформ на місцевому рівні й посилення їхньої стійкості стануть найбільшими гарантіями сталого прогресу, досягнутого за останні п'ять років. Крім того, вони забезпечують найкращі шанси на успіх у реалізації ряду наступних реформ, які будуть вирішувати питання боротьби з корупцією та сприятимуть значному зростанню місцевого економічного потенціалу.
Хоча багато експертів та аналітиків продовжуватимуть дивитися на вершину політичної піраміди України як на показник її демократичного прогресу та майбутнього напрямку руху, однак, саме з низів ця країна перетворюється на стійку, демократичну європейську державу, яка передбачає широку участь усіх громадян.
Автор: Майкл Дракмен

Досягнення та Історії